Поки інші куняють, або тільки розплющують очі...

Критика, рецензії

Поки інші куняють, або тільки розплющують очі...

А. Судин | 02.02.08

Ця книжка потребує особливого представлення, оскільки претендує на певні “законодавчі” пріоритети. Поки хтось там збирається творити перелік славетних українців, збирає відомості про чудеса України тощо, дехто вже навіть “запатентував” своє право на це. І навіть уже диктує своє бачення.
Як зазначено на кожному з трьох видань, які вже з’явилися в Україні з цієї серії
100 великих українців.— К.: Видавництво “Арій”, 2007 — 496 с.
ISBN 978-966-8959-57-8.

Критика, рецензії

Про нецензурщину в літературі... чи то писанині...

П. Ятвяг | 21.01.08

Чергові записки серійного маніяка-критика

Спробуйте послідкувати за моєю думкою і перевірити, чи правильно я собі міркую.
Загалом проблема, як на мене, маленька. Може б, і не писав про неї. Але хочеться для себе (а може і для когось із вас, шановні прихильники і неприхильники) раз і назавжди закрити. Причому я абсолютно не проти того, щоб посперечатися і далі, але, гадаю, то вже не стільки важливо для літератури, скільки взагалі для нас усіх.
До того ж привід є.

Критика, рецензії

Репліка до прочитаної рецензії

П. Ятвяг | 21.12.07

(або продовження оповідей серійного критика-маніяка)

Не збирався я на цю тему нічого писати. Є у мене на то особисті причини. Але не можу втриматися. Інакше, який би із мене був маніяк?

Мова іде про щойно опубліковану тут нижче рецензію на досить об'ємне виданння Софії Андрухович “Сьомга”. Дуже хотілося б не тільки час від часу кивати головою під час читання тої рецензії, але і подописувати, подописувати, подомальовувати... Бо так само не терплю висмоктування “глибоких” життєвих сентенцій із кольорових плям на трусах. І ж не труси мене шокують, а сентенції!
Не буду. Не про те мова. І пишу таки не тільки з приводу цього роману, але й іншого.
Її батька. Який теж з’явився не так давно. Тобто “Таємниця”...

Критика, рецензії

„Сортуючи власну брудну білизну...”

Ю. Рижко | 20.12.07

Новий роман Софії Андрухович „Сьомга” з’явився ще на початку року, але галас довкола його не вщухає і досі. Чи то немає нічого цікавішого в тихому сучукрлітському житті, чи то книжка й дійсно настільки епатажна, що всім порядним людям не терпиться висловити свої „думки з приводу”. До речі, причини цієї епатажності як на мене цілком українські: з одного боку традиційно обурені захисники цнотливої моралі, з іншого – традиційно захоплені маргінальні пошановувачі.
Втім, книга і справді варта уваги. Навіть якщо відкинути всі ці “піар-штуки” з обкладинкою та заанонсованою псевдо( кажу одразу )-схожістю з Г.Міллером, А.Мердок та Дж.Остен

Критика, рецензії

Лист в нікуди з приводу читання “Колекції пристрастей” Наталки Сняданко

А. Судин | 20.12.07

Лист в нікуди з приводу читання “Колекції пристрастей” Наталки Сняданко
(із оповідей “серійного” критика-маніяка)

Купа різних відчуттів протягом читання. Дуже суперечливих і досі не зовсім чітких... Я наче не міг зрозуміти, чому читаю, навіщо мені це здалося, але читав...
Не знаю, може комусь це здасться дивним, але я не думаю, коли читаю (якщо можна так сказати про читання), а тільки сприймаю, бачу і відчуваю. До того ж припускаю, що так є у більшості читачів, якщо вони не збочені на записуванні крилатих слів і висловів, повчань на всі випадки життя (або не вимушені читати згідно з навчанням), а просто люблять читати, навчені читати.
Тобто книга читається, якщо вона вбирається, всотується всередину автоматично. Якщо ж бодай щось у ній відштовхує – ритм, стиль, тема, спосіб подання, то вона просто не читається. Не вдається творити читачеві образи, які подає до опису автор.
Але. Коли дочитаєш. Або навіть коли дочитаєш якусь завершену частину і відкладеш книжку, щоб глянути в простір, то думання таки вмикається. Особливо, коли мусиш для себе чи для когось пояснити своє ставлення до прочитаного.
І що ж ото надумалося?
А ось що...

Критика, рецензії

Книжка року по-бібісівськи....

А. Судин | 27.11.07

Я розумію, що матеріал старий з огляду на взяту в ньому тему. Про щось уже півні проспівали, і про щось уже всі визначилися... Та й написаний тоді згаряча минулого року..
Але є щось і таке, що просить: прочитайте таки!... Знервуйтеся!...
Юні дівчатка легкодоступні?

Критика, рецензії

Юні дівчатка легкодоступні?

Ксенія Дітчук | 27.11.07

Все частіше у середніх школах вагітніють старшокласниці. Все частіше молоді хлопці потрапляють у в’язниці за зґвалтування, а їхні юні жертви — до психіатрів або на стежку найдавнішої професії (на жаль, не учительства та навіть не журналістики). І немає кому розповісти нещасним про чарівність стосунків між чоловіком та жінкою, повідати про яскравий світ справжньої любові: батьки на заробітках по “закордонню”, вчителі надто консервативні, щоб узятися розповідати дітям про те, чого на час їхньої молодості в “союзах” не було...
Іван Тиктор, або Друкар часописів небачених

Критика, рецензії

Іван Тиктор, або Друкар часописів небачених

http://www.kreschatic.kiev.ua/art/1195593070.html | 25.11.07

Щедрий дарунок львівської Української академії друкарства — щойно видана монографія “І. Тиктор: талан і талант”. Про львівського легендарної енергії ентузіаста українського друку Івана Тиктора. Котрий у міжвоєнній Західній Україні постав ніби українською академією друкарства в індивідуальному виконанні.
Гіпноз проти давнього прокляття

Критика, рецензії

Гіпноз проти давнього прокляття

Галина Листвак | 14.11.07

Ніколи не піднімайте на глум страшні історії, які розповідають на дружніх посиденьках. Ніколи не купуйте старовинну зброю, не пересвідчившись точно, хто був її власником. І ні в якому разі не нехтуйте потойбічними посланцями, якими б надокучливими вони не були — інакше фатального кінця не оминути. Ось мораль одного з перших романів Олексія Волкова, якого критики називають майстром інтелектуального чтива.
Назад у дитинство! До 100-річчя шведської письменниці – казкарки Астрід Ліндгрен

Критика, рецензії

Назад у дитинство! До 100-річчя шведської письменниці – казкарки Астрід Ліндгрен

Ольга Моцяк, аспірантка УАД | 14.11.07

Хто не знає славнозвісну Пеппі Довгапанчоху?! Ця кумедна рудоволоса дівчинка – найсильніша у світі, сміливиця й зірвиголова ніколи не стомлюється вигадувати все нові й нові пригоди. Вона перевернула догори дригом життя тихого провінційного містечка, а її літературна мама – Астрід Ліндгрен здійснила справжній переворот у дитячій літературі. Самобутні й ні на кого не схожі герої Астрід Ліндгрен стали улюбленцями дітей з усієї земної кулі.
1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27