Критика, рецензії

„Сортуючи власну брудну білизну...”

Ю. Рижко | 20.12.07

Новий роман Софії Андрухович „Сьомга” з’явився ще на початку року, але галас довкола його не вщухає і досі. Чи то немає нічого цікавішого в тихому сучукрлітському житті, чи то книжка й дійсно настільки епатажна, що всім порядним людям не терпиться висловити свої „думки з приводу”. До речі, причини цієї епатажності як на мене цілком українські: з одного боку традиційно обурені захисники цнотливої моралі, з іншого – традиційно захоплені маргінальні пошановувачі.
Втім, книга і справді варта уваги. Навіть якщо відкинути всі ці “піар-штуки” з обкладинкою та заанонсованою псевдо( кажу одразу )-схожістю з Г.Міллером, А.Мердок та Дж.Остен

Критика, рецензії

Лист в нікуди з приводу читання “Колекції пристрастей” Наталки Сняданко

А. Судин | 20.12.07

Лист в нікуди з приводу читання “Колекції пристрастей” Наталки Сняданко
(із оповідей “серійного” критика-маніяка)

Купа різних відчуттів протягом читання. Дуже суперечливих і досі не зовсім чітких... Я наче не міг зрозуміти, чому читаю, навіщо мені це здалося, але читав...
Не знаю, може комусь це здасться дивним, але я не думаю, коли читаю (якщо можна так сказати про читання), а тільки сприймаю, бачу і відчуваю. До того ж припускаю, що так є у більшості читачів, якщо вони не збочені на записуванні крилатих слів і висловів, повчань на всі випадки життя (або не вимушені читати згідно з навчанням), а просто люблять читати, навчені читати.
Тобто книга читається, якщо вона вбирається, всотується всередину автоматично. Якщо ж бодай щось у ній відштовхує – ритм, стиль, тема, спосіб подання, то вона просто не читається. Не вдається творити читачеві образи, які подає до опису автор.
Але. Коли дочитаєш. Або навіть коли дочитаєш якусь завершену частину і відкладеш книжку, щоб глянути в простір, то думання таки вмикається. Особливо, коли мусиш для себе чи для когось пояснити своє ставлення до прочитаного.
І що ж ото надумалося?
А ось що...

Критика, рецензії

Книжка року по-бібісівськи....

А. Судин | 27.11.07

Я розумію, що матеріал старий з огляду на взяту в ньому тему. Про щось уже півні проспівали, і про щось уже всі визначилися... Та й написаний тоді згаряча минулого року..
Але є щось і таке, що просить: прочитайте таки!... Знервуйтеся!...
Юні дівчатка легкодоступні?

Критика, рецензії

Юні дівчатка легкодоступні?

Ксенія Дітчук | 27.11.07

Все частіше у середніх школах вагітніють старшокласниці. Все частіше молоді хлопці потрапляють у в’язниці за зґвалтування, а їхні юні жертви — до психіатрів або на стежку найдавнішої професії (на жаль, не учительства та навіть не журналістики). І немає кому розповісти нещасним про чарівність стосунків між чоловіком та жінкою, повідати про яскравий світ справжньої любові: батьки на заробітках по “закордонню”, вчителі надто консервативні, щоб узятися розповідати дітям про те, чого на час їхньої молодості в “союзах” не було...
Іван Тиктор, або Друкар часописів небачених

Критика, рецензії

Іван Тиктор, або Друкар часописів небачених

http://www.kreschatic.kiev.ua/art/1195593070.html | 25.11.07

Щедрий дарунок львівської Української академії друкарства — щойно видана монографія “І. Тиктор: талан і талант”. Про львівського легендарної енергії ентузіаста українського друку Івана Тиктора. Котрий у міжвоєнній Західній Україні постав ніби українською академією друкарства в індивідуальному виконанні.
Гіпноз проти давнього прокляття

Критика, рецензії

Гіпноз проти давнього прокляття

Галина Листвак | 14.11.07

Ніколи не піднімайте на глум страшні історії, які розповідають на дружніх посиденьках. Ніколи не купуйте старовинну зброю, не пересвідчившись точно, хто був її власником. І ні в якому разі не нехтуйте потойбічними посланцями, якими б надокучливими вони не були — інакше фатального кінця не оминути. Ось мораль одного з перших романів Олексія Волкова, якого критики називають майстром інтелектуального чтива.
Назад у дитинство! До 100-річчя шведської письменниці – казкарки Астрід Ліндгрен

Критика, рецензії

Назад у дитинство! До 100-річчя шведської письменниці – казкарки Астрід Ліндгрен

Ольга Моцяк, аспірантка УАД | 14.11.07

Хто не знає славнозвісну Пеппі Довгапанчоху?! Ця кумедна рудоволоса дівчинка – найсильніша у світі, сміливиця й зірвиголова ніколи не стомлюється вигадувати все нові й нові пригоди. Вона перевернула догори дригом життя тихого провінційного містечка, а її літературна мама – Астрід Ліндгрен здійснила справжній переворот у дитячій літературі. Самобутні й ні на кого не схожі герої Астрід Ліндгрен стали улюбленцями дітей з усієї земної кулі.

Критика, рецензії

ФОРУМ ВИДАВЦІВ У ЛЬВОВІ. ЧИ ТАКИ МОЖНА ДІЗНАТИСЯ ПРАВДУ? АБО РЕПЛІКА НЕ ПРО ЛОЖКУ ДЬОГТЮ, А ПРО СУМНІВ

Судин А. | 18.10.07

Стаття була написана минулого року, була відіслана в декілька ЗМІ, однак ніхто так і не наважився опублікувати. Чи то з огляду на обсяг, чи то через ту ж таки ложку дьогтю...
Альманах про Львів, який викликає здивування...

Критика, рецензії

Альманах про Львів, який викликає здивування...

П. Ятвяг | 14.10.07

Цей матеріал, мабуть, не можна залучити до тих, які називають критикою, на всі сто відсотків. Скоріше загальною назвою до нього могло би бути радше слово “здивування”... І навряд чи до нього можна застосувати рецензію. Напевно, краще просто обійтися реплікою. Рука не підніметься і язик не повернеться критикувати такий благий задум і реалізований завдяки значній праці намір...
Прочитай за одну ніч!

Критика, рецензії

Прочитай за одну ніч!

Ольга Моцяк, аспірантка УАД | 14.10.07

Нова книжка Оксани Думанської у кращих галицьких традиціях вийшла у світ до Форуму видавців. Назва неоднозначна: «Романи на одну ніч». Чи йдеться про книжки, які «ковтаєш» за ніч, чи про любовні стосунки, що тривають тільки одну ніч, чи може про загадкових чоловіків на ім’я Романи, які являються лише на дванадцять годин о темній порі доби? Звичайно ж, я не буду розсекречувати сюжет і залишу інтригу.
1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27