Майже катарсис...  (бо з ложечкою дьогтю)

Критика, рецензії

Майже катарсис... (бо з ложечкою дьогтю)

А. Судин | 11.03.11

Щигел М. Готтленд: документальна проза. – К.: Грані-Т, 2010. – 240 с.

Коли починав читати «Готтленд», то насамперед проскочили дві мимовільні, але, гадаю, традиційні для будь-якого читача думки. Перша – щодо назви, тобто «що воно за штука, той «готтленд». Якщо по-німецьки, то мало би бути «лянд» країна Бога, а якщо «ленд», то воно мали бути як «діснейленд» чи що... І що воно тоді той «готт»? (на ту хвилю, ще не був налаштований на чеський лад, а отже ніяк не подумав про Карела Готта, про якого там теж трішки йдеться). А друга – чи зможу я то читати? (Це вже після прочитання анотації і повідомлення на обкладинці). Не те що в сенсі – чи не буде то мені нудно, а в тому, про що я кажу собі м’якше – чи добрим я буду читачем для тої книжки. Особливо після прочитання і анотації, і навіть похвального слова Адама Міхніка, винесеного на обкладинку...
Орієнтир, як не заблукати в тумані...

Критика, рецензії

Орієнтир, як не заблукати в тумані...

О. Левицька | 21.02.11

Ципердюк І. Подорож крізь туман [Текст] : статті та есеї / Іван Ципердюк. — К. : Грані-Т, 2010. — 120 с. — (Серія «De profundis»).

Ця книжка про повернення, про мандри до самого себе, своєї землі, душі, яку можемо втратити — але не маємо права.
Іван Ципердюк


Наприкінці 2010 року у видавництві «Грані-Т» вийшла з друку збірка статей та есеїв Івана Ципердюка «Подорож крізь туман». Книга відомого літератора та журналіста уміщує низку публіцистичних та літературних текстів, у тому числі інтерв’ю та виступ на конференції, різних років, окремі з яких публікувалися у різних виданнях.

Критика, рецензії

"Тамдевін" інтригує підтекстами...

Вікторія Горбунова | 20.02.11

Люблю речі із підтекстом. Дивишся – одне; приглядаєшся – інше. Здавалося, що може бути смиреннішим за старий монастир? А он – високий мур та бійниці в ньому через кожен крок. Текст – “покора й віра”; підтекст – “борони боже зазіхнути”. І так в усьому, що спонукає до роздумів, до пошуку нових смислів, погляду, відчуттів.
“Тамдевін” Галини Вдовиченко зачепив мене саме своїми підтекстами.

Вдовиченко Галина. Тамдевін. – К. :Нора-Друк, 2009, – 240 с.

НЕ ЗРАДИТИ СВОЮ МРІЮ

Критика, рецензії

НЕ ЗРАДИТИ СВОЮ МРІЮ

Марія Коляно, викл. каф. книгознавства і комерційної діяльності Української академії друкарства | 17.02.11

Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер Бак: оповідання / Оксана Лущевська. – К.: Грані-Т, 2010. – 96 с., іл. (серія „Життя видатних дітей”).

Ця книжка потрапила мені до рук несподівано і цілком випадково. Хоча випадково – лише на перший погляд, бо жодна книжка не потрапляє нам до рук просто так. Я читала її разом зі своєю семирічною донечкою (книжка адресована саме таким, як вона – дітям молодшого і середнього шкільного віку). Перше враження не було якимсь особливим – звичайна невеличка книжечка з чорно-білими ілюстраціями, навіть не кольорова (лише палітурка частково забарвлена). Більше зацікавила інформація про те, що у книжці розповідається про життя видатних дітей.
- І про Моцарта є? – запитала Софійка.

Критика, рецензії

"Жіночий роман і роман про Жіночу долю – не одне й теж саме"

Олександр Музика, професор | 18.01.11

Я знаю принаймні двох людей, у яких книга Вікторії Горбунової «Мрія про Маленьке життя» викликала належний емоційний відгук – це Володимир Шинкарук і я. Він прочитав її першим і, виконуючи чоловічу обіцянку, не показав мені. Хоча захоплення і щирої радості від чужого успіху, від того, що людей, подібних до нього у світі побільшало, приховати не зміг. Раз-по-раз від нього чулося: «Ти не уявляєш! Це геніально! Це справді геніально»! І його втомлені очі загорялися, а виснажене обличчя набувало того знайомого виразу, який так мені подобається. Проте я не прочитав його передмову. Хотів скласти враження сам.
І ось презентація відбулася, авторка – коронована, книга – у мене в руках. Будь-яка книга – диво. А ця – диво-дивнеє.

Піднебесна птаха на ім’я Ольга

Критика, рецензії

Піднебесна птаха на ім’я Ольга

О.Думанська | 23.12.10

В якогось сумовитого класика було написано: «Поезія – то діло совісне». Певно, він знав, про що каже, хоча нині слова «совість» і «сумління» все частіш промовляються всує. Вони ніби втратили своє первісне значення буденною зужитістю, бо звучать в контексті докорів несумлінним і несовісним, а ті переадресовують докори навзаєм. В будь-якому випадку, поезію сучасного українського простору, як, зрештою, і прозу, лихоманить від бажання творців і творчинь так викрутити/закрутити образ, щоб читач, вражений і спантеличений, чувся остатнім анальфабетом.

Критика, рецензії

БЛАГЕНЬКІ НАМІРИ ЛЮБКА ДЕРЕША

Оксана Думанська | 18.12.10

Як досвідчена читачка, я одного разу вже бралася за «Культ», але зрозуміла: це не моя література і це не література. Проте захоплені читачки підліткового віку аж верещали, тому спиталася їх, чому вони так уподобали собі цього молодого автора. Відповідь була проста, як рейки: «Він пише про нас». Ну, звісно, кожен шукає у маскультурі знайоме або бачене. Пройшло кілька років – і ті ж самі, що поклонялися «Поклонінню ящірці», так само захоплено промовляли про те, як на дух прочитали книгу. «А про що вона?»-- поцікавилася я. І тут сталося цудо, як кажуть гуцули. Ніхто не міг пригадати ні сюжету, ні персонажів. «Там був пес ротвейлер, якого копав ногою один дебіл», -- нарешті спромоглася одна з шанувальниць Дерешевого таланту.
«Гонихмарник»Vs «Сутінки»

Критика, рецензії

«Гонихмарник»Vs «Сутінки»

Ольга Ренн | 13.12.10

Очевидно, що battle «Гонихмарник» проти «Сутінкової саги» буде не зовсім рівноправним, хоча б тому, що «Сутінкова сага»включає 5 книжок і уже стала мегапопулярною серед мільйонів підлітків усього світу, за нею знято багатобюджетні фільми, випущено комікси, сувеніри, численні пародії, створено сотні фанатських сайтів, а головні герої цього твору Белла Свон та Едвард Каллен, як би це дивно не звучало, стали в один ряд із Адамом і Євою, Ромео і Джульєттою, Скарлет О’Харра і Реттом Батлером, Попелюшкою і Принцем. То чому ж я, розуміючи усю нерівність «суперників», вирішила побудувати свій відгук на книжку львівської письменниці Дари Корній «Гонихмарник» саме на протиставленні вампірській сазі? Все дуже просто – через маркетингові потуги видавців, які вирішили позиціонувати нову містичну книжку для підлітків як український аналог всесвітнього бестселера.
Самозбереження української провінції

Критика, рецензії

Самозбереження української провінції

О. Думанська | 09.12.10

Приватні враження від нової книги Світлани Антонишин
«Закон самозбереження душі» -- Львів – СПОЛОМ-2010

Як на мене, то слово ПРОВІНЦІЯ не містить відтінку приниження чи зневаги: так називали давні вояки-римляни завойовані приєднані землі. Зрештою, не всім же мешкати у великих пишних містах – хтось обов’язково проживе життя в містечку чи селі і не чутиметься обійденим долею. Українські містечка – це донори столиці.

Критика, рецензії

«Американська пустеля» Персеваля Еверета

Катерина Стецюк | 07.11.10

Можливо, я б ніколи не звернула увагу на ім’я невідомого мені автора Персеваля Еверета. Його книга потрапила до мене завдяки оригінальному оформленню обкладинки, яка яскраво вирізнялася серед інших книжок на полицях книгарні – картина Енді Уорхола: дубльовані бляшанки із супом-напівфабрикатом. Назва книги «Американська пустеля».
Цей твір став бестселером у США, смішно, але американці читають пародії на самих себе з величезним захопленням. Критики «Нью-Йорк Таймс» справедливо назвали Персеваля Еверета «неперевершеним вар’ятом серйозної інтелектуальної прози».
1 ... 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 ... 27