ЛІТЕРАТУРНА ТУСІВКА: ВІД БУКВИ ДО ЦИФРИ

Статті, блоги

ЛІТЕРАТУРНА ТУСІВКА: ВІД БУКВИ ДО ЦИФРИ

Наталія Пасічник | 27.02.14

Попри майже задекларовану самотність і умовну публічність/непублічність свого фаху, літератор має потребу бути хоч трохи причетним до якогось цеху. Наприклад, до цеху поетів, або прозаїків. І справа не лише встадному інстинкті,духові змагання, чи елементарній почутості. Інколи немає нічого ціннішого, ніж помовчати вдвохз другом по нещастю, розпиваючи свої традиційні «п’ятдесят» за пластмасовим столиком провінційної кав’яреньки.
 Літературна ретроспектива: Юрій Збанацький

Статті, блоги

Літературна ретроспектива: Юрій Збанацький

Еліна Заржицька | 09.01.14

1 січня 2014 року виповнилося 100 років від дня народження позабутого, на жаль, українського письменника Юрія Збанацького. Автор численних повістей та романів – «Малиновий дзвін», «Сеспель», «Таємниця Соколиного бору», «Лісова красуня», «Серед добрих людей», «Єдина», «Привітайте мене, друзі!», «Стародуби» тощо. Між тим, за віком і талантом Юрій Збанацький належав до тієї блискучої плеяди майстрів художнього слова, як от Олесь Гончар, Платон Воронько, Іван Ле, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Микола Бажан, Андрій Малишко...
Олесь Барліг:

Статті, блоги

Олесь Барліг: "...єдиний міф, який, здається, закріпився щодо мене – це те, що я скандаліст. І цей міф хибний."

Наталія Пасічник | 30.12.13

Розмова з письменником, драматургом, журналістом Олесем Барлігом
Вікторія Осташ: «Писати рівно й однаково... геть нецікаво»

Статті, блоги

Вікторія Осташ: «Писати рівно й однаково... геть нецікаво»

Наталія Пасічник | 21.12.13

Розмова з поеткою, літ.редактором, науковцем і викладачем Вікторією Осташ
ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: «Я вірю, що наше майбутнє — світле»

Статті, блоги

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: «Я вірю, що наше майбутнє — світле»

Валентина Січкоріз | 18.12.13

Розмова з письменником-фантастом, науковцем Олександром Левченком.

Статті, блоги

Про редакторський професіоналізм

А. Судин | 03.12.13

(нотатки до дискусії)

Дискусія стосовно фаху редактора в українській видавничій справі потрібна постійно. Не в сенсі досягнення якоїсь дуже конкретної мети (як видається, загалом майже всі питання в цій царині вирішені, окрім «вічних», і нове слово сказати важко), а задля підтримки живості теми, покликаної тримати в тонусі видавничий організм.

Статті, блоги

Книжка допомагає... знайомитися і спілкуватися

А. Судин за матеріалами іноземних ЗМІ | 21.11.13

(міні-дайджест про читання)

Як випливає із опитування, здійсненого цього літа на замовлення видання USA Today і його додатку iBookish, книжки можуть відігравати позитивну роль у здобутті нових друзів 10 % відсотків американських читачів зізналися, що література навіть допомогла зав’язати любовні стосунки.
Опитування, треба сказати, не зовсім звичайне.
Микола Миколаєнко: «Закохано дивлюсь на світ...»

Статті, блоги

Микола Миколаєнко: «Закохано дивлюсь на світ...»

Еліна Заржицька | 21.11.13

5 грудня 2013 року виповнюється 94 роки найстарішому поетові Придніпров’я – Миколі Миколаєнку. Незважаючи на, здається, поважний вік, Микола Антонович не спочиває на лаврах, а веде активну літературну діяльність і наполегливо працює, радуючи своїх прихильників новими поетичними знахідками. Щоб якнайдетальніше вивчити цей поетичний феномен, ми звернулися до пана Миколи з проханням відповісти на декілька питань.
Чи може Твіттер стати творчою платформою для письменника?

Статті, блоги

Чи може Твіттер стати творчою платформою для письменника?

Анастасія Мудрик | 23.10.13

Технологічний вибух кібер-дев’яностих породив важливе гасло: «We live in public» – «Живемо публічно». Та завдяки соцмережам не просто живемо, а й думаємо теж публічно. Багатьом людям цілком вистачає 140 символів Твіттеру для висловлення думки. Новою звичкою стає скорочувати, стискати інформацію, «вичавлювати» з неї найголовніше. А от цікаво, наскільки можна використовувати Твіттер як платформу для творчості, як чернетку в режимі он-лайн? У такому ракурсі 140 символів – майже виклик.
Коли розмір книжки стає спеціалізацією видавництва: епізод з історії книжкових мініатюр

Статті, блоги > Видавнича справа

Коли розмір книжки стає спеціалізацією видавництва: епізод з історії книжкових мініатюр

Маргарита Пузій | 21.10.13

Однією із перших мініатюрних рукописних книжок була Гомерова «Іліада», написана на крихітному сувої завбільшки з волоський горіх. Китайські імператори збирали цілі колекції маленьких книжечок, і такі колекції мали свідчити про їх витончений смак. Згодом в Середньовіччі більшої популярності набули величезні фоліанти. Ситуація змінилась після винайдення друкарського верстата. Винахідливі майстри-друкарі, щоб зробити книжку зручною, зменшували її розміри.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 19