Статті, блоги

Культові твори та книжкові інтернет-субкультури

Ольга Мігель | 23.07.11 22:31:42

На сьогодні, коли в Україні налічується, за даними компанії Gemius, 11,4 мільйонів, та за даними компанії InMind – 13,9 мільйонів користувачів мережі Інтернет і число їх постійно зростає, можна сміливо говорити про становлення та розвиток специфічного віртуального соціуму, який є призматичним відображенням соціуму реального і більш того – напряму взаємодіє з віртуальним (а через нього і матеріальним) соціумом інших країн.
Особливість інтернет-спільнот полягає в наявності фендомної структури існування. Базою для фендому може бути будь-який твір мистецтва: кінематограф (конкретний фільм чи серія фільмів, телесеріал, актор, режисер тощо), мультиплікація (аніме-культура або конкретне аніме, мультсеріал, робота певної анімаційної студії чи серія мультфільмів, навіть певний персонаж), комікси та їх можливі екранізації, комп’ютерні ігри, музиканти ти музичні твори, образотворче мистецтво тощо.
На основі цієї бази розвивається система творчості фанатів та прихильників цієї самої творчості, система соціальних взаємодій та взаємодія із фендомами схожої тематики. Деякі фендоми за рівнем популярності піднімаються до масового рівня – найчастіше це пов’язано зі вдалою екранізацією добре продуманої книги, реальність якої здатна захопити широку громадськість.
Фендомом традиційно називають співтовариство, учасники якого об'єднані єдиним інтересом, пов'язаним з творами мистецтва – пристрастю до певного жанру, фільму, книги, серіалу і т.д.
Фендом «сутінків»
Під фендомом «сутінків» ми розуміємо популярні твори американської письменниці Стефані Майєр, а також всі «похідні» від них книги, фільми та серіали, в основі яких невибагливий сюжет, орієнтований на зацікавлення широких мас, елементи гламуру, та яскраво виражена романтична лінія, що базується на містичних мотивах і побудована з орієнтацією на аудиторію, неосвічену на предмет статевих стосунків.
Саме цей фендом є останньою на сьогодні хвилею, що масово захлиснула як реальний, так і віртуальний соціум.
Більшу частину фендому складають особи жіночої статі до вісімнадцяти років. Це пояснюється становленням особистості, гормональною нестабільністю, межовим розладом особистості та відсутністю життєвого досвіду, а разом з ним і розуміння того, що являють собою стосунки між чоловіком та жінкою. Тому цій аудиторії досить не складно продати продукт низького рівня художності, що задовольнятиме їх не високі вимоги. Ключову роль, що вирізняє фендом «суінків» і робить продукт принципово привабливим для своєї аудиторії, є елемент «прикрашеної дійсності»: цільовій аудиторії набагато цікавіше зітхати за вампіром/перевертнем/відьмаком тощо, ніж за звичайним юнаком. Те ж, що головний герой-коханець твору, завдяки свої «містичній сутності», фактично є «поганим хлопцем», додає певного шарму:
- заборонений плід солодший;
- темний бік сили сильніший, могутніший за світлий;
- темний бік сили означає небезпеки, пригоди;
- темний бік сили – це заборонені стосунки, за які треба боротись з суспільством, яке їх засудить (саме боротьба за стосунки зазвичай і є центральною сюжетною лінією). Особливого шарму творові додає те, що головна героїня може загинути від руки свого коханого і він бореться зі своєю темною сутністю заради палких почуттів до неї;
- для віку, що характерний для основної цільової аудиторії, в результаті гормональної нестабільності, природним є бажання бунту проти встановлених правил. А темний бік сили – це протилежність тому, до чого привчали з дитинства: для бунтівного підлітка принц на чорному коні виглядає значно загадковіше та привабливіше, ніж на білому.
- попри темну сутність «сили» головний герой є втіленням ідеалу «дамських романів»: красунчик, романтик, ідеал хлопця, повністю позбавлений негативних якостей;
- головна героїня зазвичай є «Мері Сью» - «шаблоном, пустою оболонкою», часто підсвідомим бажанням автора опитинись на місці головної героїні: її характер та внутрішній світ прописується рівно на стільки, щоб кожна пересічна читачка могла побачити її, підійшовши до дзеркала, і відповідно – легко уявити себе на її місці, поряд з красенем-вампіром/перевертнем/тощо.
Тому видавці всього світу активно підтримують «сутінкову» хвилю, заповнюючи книгарні псевдомістичною псевдоромантикою, яку поспішають придбати усі, хто піддався моді.
Фанати «Сутінків» та похідних продуктів загалом займаються тим, що постійно перечитують книги та передивляються фільми, обмінюються скріншотами, обговорюють персонажів та улюблені моменти, створюють відеокліпи. Також має місце фанфікшен, фанарт та косплей.
Фендом «Гаррі Поттера»
Під фендомом «Гаррі Поттера» ми маємо на увазі аудиторію романів Джоан Роулінг, а також безмежної кількості клонів та пародій, які активно видавалися протягом 2001-2007 років. Фактично цей фендом передував розглянутому вище фендому «сутінків», який набрав популярності після виходу у 2008 році одноіменного фільму.
Фендом «Гаррі Поттера» особливий тим, що його пік прийшовся саме на етап становлення соціуму рунету. Період з 2001 по 2007 рік це саме та доба, коли Інтернет починав входити до побуту жителів пострадянського простору, але був іще «привілегією для обраних». Саме в ті часи розпочалась тенденція до скачування текстів книг з мережі тими самими «обраними», які потім приносили книги один одному. Відповідно, в той період розпочалось формування мережевих фендомів, і фендом «Гаррі Поттера», як популярної новинки, отримав активний розвиток у новонародженому віртуальному соціумі. Саме він став одним з перших «піддослідних кроликів», на якому в рунеті формувалися культури фан-арту, фан-фікшену тощо.
Історія Джоан Роулінг змогла «підняти хвилю» завдяки тому, що дарувала читачеві елемент дива і казки. Зацькована дитина-сирота, що фактично уособлював собою зневірене суспільство, зненацька дізнавався, що у його житті є місце диву. І саме цей елемент прихованого бажання вірити в диво, яке приходить до найбезнадійнішої людини, разом із захопливими, небезпечними пригодами, сколихнув серця людей усього світу. Більш того, власне книга була написана талановито, яскравою, багатою мовою автора. Після виходу першого фільму, що звернув увагу світової громадськості, «Гаррі Поттера» читали люди будь-якого віку, цю серію книг було визнано найпопулярнішою в світі.
Фендом почав втрачати свої позиції і головною причиною була бездарність екранізацій наступних книг: режисер перших двох фільмів зумів передати атмосферу книги і створити цілісну історію. Проте наступні режисери цього зробити не змогли, фільми нагадували погано продумані уривки, вирвані з книги. Фільми не викликали бажання передивлятись їх, «елемент казки» було втрачено, тому фендом став помітно слабшим. Фанати, що наразі ведуть активну діяльність в рунеті, загалом займаються написанням фанфікшену, малюванням фанарту, косплеєм та рольовими іграми.
Фендом «Володаря Перснів»
Витоки цього фендому сягають 30-х років ХХ століття, коли вперше було опубліковано роман «Хоббіт». З іншого боку, власне «перший бум толкієністів» перепадає на 60-ті роки ХХ століття, коли у США було видано книгу «Володар перснів»:
– ідеї роману здались близькими представникам руху «хіпі»;
– книгу було видано в гнучкій обкладинці, що значно здешевило видання, зробивши його доступним для підлітків та юнацтва.
Роман активно перекладався та публікувався у різних країнах. Було кілька спроб екранізації роману як анімаційного фільму. На екрани вийшли три мультфільми, однак жоден з них не був комерційно успішним. По суті, до кінця ХХ століття повноцінну екранізацію роману у вигляді ігрового фільму вважали неможливою.
Однак у 2001 році на екрани вийшла перша частина трилогії, знята режисером Пітером Джексоном. Успіх стрічки був приголомшливим: касові збори понад 870 мільйонів доларів (що майже вдесятеро перевищувало бюджет стрічки), 4 премії «Оскар», 68 нагород, 81 номінація та абсолютний успіх фільму серед глядачів. Фільм «Братство персня» фактично розпочав «другу хвилю буму толкієністів» – цього разу на масовому рівні. Екранізація також послужила поштовхом для комп’ютерних ігор за мотивами роману, що додало фендому популярності серед геймерів.
Сюжет романів Д.Р. Толкієна, оснований на архетипах казки та лицарського роману, став прототипом для творів багатьох інших авторів. Мали місце як і книги, написані під впливом творів Толкієна, так і фанфікшен-романи, що видавалися на території колишнього СРСР, який приєднався до конвенції про охорону авторського права уже після смерті Толкієна. Однією з найцікавіших особливостей толкієністів є наявність «офіційного фанфіку». Її назва – «Чорна книга Арди», написана в 1995 році двома російськими студентками і видана ними вперше під псевдонімами Ніеннах і Іллет у видавництві, яке видавало... наукову літературу. Відтоді для багатьох фанатів саме ця книга, написана від імені негативних персонажів, є своєрідним «справжнім каноном» і вони вважають, що все було саме так, як написано в ній. Але на цьому процес майже офіційної фан-творчості не зупинився, і з'явилася «Строката книга Арди» – жартівливе стьобне видання, написане Аллорі (Іриною Голуб), наклад якого майже миттєво розійшовся у книгарнях. Крім того, на території колишнього СРСР побачила світ безмежна кількість фанфікшен-романів за мотивами творів Толкієна.
Толкієністи – найперша група неформалів-рольовиків, що виникла на території тоді ще СРСР. Перші хоббітські ігри (ХІ) відбулися в 1990-му році.
Акторська майстерність була і залишається невід'ємним атрибутом рольовиків, як «олдових» (як називають тих, хто провів у «тусовці» 10-15 років), так і тих, хто тільки починає захоплюватися книгами Професора. Це є одним з найбільш істотних відмінностей рольовиків від косплеєрів, для яких на перше місце виходить не стільки вміння вжитися в персонажа і розуміння його глибинних психологічних особливостей, скільки краса і максимальна відповідність канону костюма.
Як не дивно, «безмежним простором» для угрупувань та організації фендому толкієністів залишається Інтернет.
Фендом «Матриці»
Не можна ігнорувати ту роль, яку відіграв у становленні віртуального соціуму фільм братів Вачовськи «Матриця». Перший фільм трилогії вийшов у прокат на зламі тисячоліть, в 1999 році. Саме тоді Інтернет почав входити до масового вжитку, відбувалась активна комп’ютеризація суспільства. Тому історія про те, що все наше життя – комп’ютерна програма, виявилась дуже актуальною і завдяки таланту режисерів повністю захопила суспільство. Тема хакерської культури та жанрова специфіка кіберпанку зуміли зібрати велику фан-аудиторію. Крім того, фільм вигідно вирізнявся завдяки продуманості, новаторським спец-ефектам та філософському інтертексту.
Однак у третій частині трилогії власне філософські мотиви зійшли нанівець, замість них глядачеві представили велику кількість дорогих спец-ефектів та комп’ютерної графіки. Фільм перестав хвилювати глядачів, спонукати їх переосмислювати світ навколо і ставити під сумнів метафоричну реальність їхнього існування. Саме ця специфіка «останньої крапки історії» і призвела до того, що ідеї «Матриці» загубились і фендом розсіявся. Однак головну роль у цьому зіграло й те, що найгостріший кут перехідного етапу до віртуальності минув.
Фендом «Зоряних воїн»
Проект «Зоряні війни» об‘єднує: кіноепопею (6 епізодів), кілька телефільмів та анімаційних серіалів, романи (серед них і аудіоромани), повісті та оповідання, комікси та журнали, енциклопедії та художні альбоми, літературу по рольовим іграм, іграшки, відео– та комп’ютерні ігри тощо.
ЗВ-шники, як вони називають себе, вирішили не обмежуватися рольовими іграми. Все почалося зі спроб виявити Силу і використовувати її в нашому світі, а закінчилося створенням специфічного гібрида східних єдиноборств та фехтування – саберфайтінга. В даний час саберфайтінг має кілька різновидів і шкіл, і викладається майстрами, що мають чорні пояси та нагороди в цілком «класичних» єдиноборствах і фехтуванні.
Говорячи про фантастичні фендоми, не можна обійти увагою і фендом серіалу «Стартрек» – мабуть найбільш масовий після фендому Зоряних воїн фендом, заснований на фантастичному творі. Треккери, як вони себе називають, здебільшого мешкають саме в соціальних мережах, не роблячи уклін на створення власних сайтів. Треккери у своїй фанатській діяльності найчастіше зайняті написанням фанфікшену і створенням кліпів, а також проведенням ігор.
Аніме-фендом
На сьогодні аніме-фендом є одним з найактивніших не лише в рунеті, а й у всесвітній мережі. Основою для фендому є японська культура: анімація, комікси манга, ігрові фільми та серіали (дорами), історія Японії та зокрема історичні костюми, ранобе (молодіжні романи, написані «легким» текстом, з великою кількістю ілюстрацій), visual novel (графічні романи у форматі комп’ютерних ігор), комп’ютерні ігри з графікою в аніме-стилі, а також японська музика і вулична мода.
В СНД аніме-фендом зародився у 90-х роках ХХ століття. Тоді головним джерелом контенту були аніме-клуби, метою створення яких було розшукування касет (а пізніше – дисків) з аніме та ксерокопіювання сканів манги з перспективою подальшого розмноження та обміну контентом між своїми членами та з іншими аніме-клубами. У 2007 році, коли безлімітний швидкісний Інтернет увійшов до побуту, ця функція знівелювалася і аніме-клуби перетворились на об’єднання друзів за інтересами. Більшого поширення набули косплей-команди.
Діяльність аніме-фендому має такі основні напрями: переклад аніме (фан-саб та фан-даб); переклад коміксів манга; косплей (відтворення костюму та образу персонажа з метою демонстрації на аніме-фестивалях +фотосесії. Розпочався власне з аніме-культури і поширився на персонажів відеоігор, ігрових фільмів, книг тощо); організація фестивалів, присвячених японській культурі; малювання фан-арту за мотивами конкретних аніме, манги чи ігор, або оригінального арту в аніме-стилі; написання фанфікшену; створення власних коміксів манга; видання газет та журналів, присвячених субкультурі; активна діяльність аніме-крамниць, що займаються продажем закупованих з-закордону та виготовлених на замовлення аніме-товарів.
Значну частину аніме-фендому складає молодь та діти шкільного віку, однак серед представників аніме-культури є люди практично всіх вікових категорій. Це пояснюється великою жанровою різноманітністю та продукцією, яку пропонує аніме-культура, що орієнтована на всі вікові категорії.
Безперечно, сформований фендом, діяльність членів субкультур суттєво підвищує популярність видавничої та суміжної продукції, і фактично є безкоштовною рекламою. Можливо, видавцям варто звернути увагу на способи і методи утворення фендомів у Глобальній мережі. Подібна діяльність стане поштовхом для розвитку української художньої літератури як такої. Розвиток використання методу маркетингових дій шляхом формування та популризації фендомів в Інтернеті: по-перше стимулюватиме інших авторів, що призведе до більшої конкуренції в аспектах фантазії, таланту та креативу; по-друге сприятиме поширенню сучасної української художньої літератури за межами України. Нагадаю, що сьогодні ми маємо лише двох всесвітньо визнаних авторів-фантастів (Марина та Сергій Дяченко), твори яких перекладаються та видаються в різних країнах.
Відповісти на статтю